Про те, як по-новому поділити область, говорили минулого тижня в Харкові. Нові варіанти територіального устрою Харківщини – об’єднати райони в чотири, шість або сім повітів.

Укрупнення районів – це наступна ланка децентралізації, яка виникла через формування об’єднаних територіальних громад. Нинішні районні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування загалом втрачають свої повноваження, оскільки в утворених ОТГ є власні органи місцевого самоврядування. Тобто відбувається дублювання повноважень і функцій у межах одного й того самого району. Експерти з децентралізації кажуть про неефективне витрачання коштів державного та відповідних місцевих бюджетів на утримання управлінського апарату. Нині активно в областях України робочі групи розробляють проекти щодо запровадження субрегіонального рівня (районів чи повітів), за допомогою яких оберуть найоптимальніший варіант для розподілу області.

Раніше обласна робоча група пропонувала зробити на Харківщині дев’ять укрупнених районів. Київські експерти відхилили це звернення, адже, за планами Міністерства розвитку громад та територій України (колишнього Мінрегіону), в області має бути від трьох до п’яти районів (на Донеччині та Луганщині – додатково ще по три на нині окупованих територіях).

Чергова зустріч таких робочих груп нашого регіону відбувалася 27 вересня в Харкові. Варіанти того, як по-новому розділити Харківську область, обговорили експерти з питань децентралізації, представники Міністерства розвитку громад та територій і громадських організацій, а також керівники утворених в області ОТГ і голови місцевих рад.

Цього разу під час проведення круглого столу розглядали три проекти з укрупнення районів: перша модель належить Міністерству розвитку громад та територій України, друга – Центру політикоправових реформ, третя – обласній робочій групі керівництва Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації. 

Чотири замість 27

За пропозицією Міністерства розвитку громад та територій України в Харківській області мають виокремити всього чотири повіти з 27 районів.

  • Харківський повіт (населення 2 мільйони 97,1 тисячі осіб), до якого ввійдуть Харківський район з містом Харків, а також Краснокутський, Богодухівський, Золочівський, Дергачівський, Коломацький, Валківський, Нововодолазький, Зміївський, Вовчанський, Печенізький і Чугуївський райони.
  • Ізюмський повіт (населення 184,7 тисячі осіб), який об’єднає власне Ізюмський, Балаклійський, Борівський і Барвінківський райони.
  • Куп’янський повіт (населення 139,4 тисячі осіб), до якого ввійдуть Куп’янський, Шевченківський, Великобурлуцький і Дворічанський райони.
  • Первомайський повіт (населення 257,4 тисячі осіб), куди пропонується віднести Первомайський, Кегичівський, Зачепилівський, Красноградський, Сахновщинський, Лозівський та Близнюківський райони. 

На думку обласної робочої групи, для громадськості це невдалий розподіл, оскільки навіть шляхи сполучення між населеними пунктами та районними центрами стають незручними. Вимоги щодо кількості населення завищені як для України, так і самих районів. Проте є і прихильники такої моделі.

– Коломацьку селищну об’єднану територіальну громаду найбільше влаштовує пропозиція Міністерства, де для нас центром є місто Харків. В інших проектах ми потрапляємо в Люботинський повіт (з центром у Люботині). Це додає додаткових незручностей під час поїздок. Після об’єднань територіальних громад у районів не залишилося повноважень. Не зовсім зрозуміло, які повноваження нададуть новоствореним районам. Тому чим менше буде районів, тим краще, – прокоментував голова Коломацької селищної ради Володимир Гуртовий. 

Шість повітів

Другу модель висунув на розгляд голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Його варіант передбачає створення таких шести повітів.

  • Харківський (1 мільйон 734,6 тисячі населення), до якого пропонується включити власне Харківський район з містом Харків, а також Дергачівський і Золочівський райони.
  • Люботинський (населення 215,6 тисячі осіб), який охопить Краснокутський, Коломацький, Валківський, Нововодолазький, Богодухівський, Зачепилівський, Красноградський райони та місто Люботин.
  • Чугуївський (202,5 тисячі населення) з Чугуївським, Зміївським, Вовчанським і Печенізьким районами.
  • Куп’янський (152,7 тисячі населення) з Куп’янським, Великобурлуцьким, Дворічанським, Шевченківським і Борівським районами.
  • Ізюмський (162,9 тисячі населення), який об’єднає Ізюмський, Барвінківський і Балаклійський райони.
  • Лозівський (194,5 тисячі населення) з Лозівським, Близнюківським, Сахновщинським, Кегичівським і Первомайським районами. 

Представники цієї моделі головними орієнтирами визначили площу та населення, але не врахували додаткові показники: історичні, соціальноекономічні, географічні. Експертна група Ігоря Коліушка також представила формулу, за якою визначали оптимальну кількість районів. У її основу лягло підрахування населення області, населення великих міст і кількість великих міст.

Сімка від обласної робочої групи

Третю модель представила робоча група керівництва Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації. На думку їхніх експертів, область потрібно поділити на 7 повітів, до складу яких належать такі райони.

  • Харківський повіт (населення 1 мільйон 804,2 тисячі осіб) включатиме Харківський район з містом Харків, Дергачівський, Золочівський та Зміївський райони.
  • Красноградський повіт (населення 130,5 тисячі осіб) об’єднуватиме Красноградський, Нововодолазький, Кегичівський, Сахновщинський, Зачепилівський райони.
  • Чугуївський повіт (населення 154,3 тисячі осіб), до якого входитиме Чугуївський, Печенізький, Великобурлуцький та Вовчанський райони.
  • Лозівський повіт (населення 173,8 тисячі осіб), до якого віднесуть Лозівський, Близнюківський, Барвінківський і Первомайський райони.
  • Люботинський повіт (населення 126,8 тисячі осіб) з містом Люботин, Валківським, Краснокутським, Коломацьким та Богодухівським районами.
  • Ізюмський повіт (населення 158,8 тисячі осіб), який об’єднає Ізюмський, Борівський та Балаклійський райони.
  • Куп’янський повіт (населення 114,9 тисячі осіб), куди входитимуть Куп’янський, Дворічанський та Шевченківський райони.

Під час підготовки розподілу Харківської області на сім повітів керувалися основними показниками: кількість ОТГ (за перспективним планом – 61), кількість населених пунктів (1763), загальна площа (31 415 км2 ), чисельність населення (2 мільйони 673,6 тисячі осіб), фінансова забезпеченість (обсяг зведеного бюджету на 2018 рік – 1,5 мільярда), транспортна доступність, розміщення органів державної влади та загальна пропорційність районів.

Обласна робоча група зазначає, що найважливіше – спростити життя громадян, зробити доступними послуги, які надаються органами державної влади та місцевого самоврядування. Головним недоліком проекту є те, що його можуть відхилити в Міністерстві розвитку громад та територій, адже його концепція, нагадаємо, передбачає не більш ніж п’ять районів у кожній області. 

Депутат Харківської обласної ради, перший віце-президент – виконавчий директор Асоціації, представник від обласної робочої групи Микола Тітов не згоден з позицією Міністерства. За його словами, проблеми на місцях недостатньо вивчили, а пропозиція в Україні щодо 102 районів замість 468 (з них 92 – на підконтрольній території, 10 – на окупованій частині Донбасу та в Криму) не є обґрунтованою. Наприклад, меншу за площею Івано-Франківську область поділили на п’ять районів замість 14, тоді як Харків має 27 районів. 

– Харківська область потребує розподілу саме на сім районів, а не на чотири. Адже в укрупнених районах повинна бути вся необхідна інфраструктура для населення. Нам потрібно враховувати два базові показники – визначення повноважень і джерела фінансування районів. Для цього потрібно правильно розпорядитися ресурсами між усіма районами, – зазначив Микола Тітов.

Валківська районна рада також підтримує укрупнення районів. За словами голови райради Віталія Оноші, який також брав участь в обговоренні, для його району найкращим варіантом був проект, де Харківська область поділена на дев’ять районів (один з районних центрів – Валки). У проектах, які пропонують харківські експерти зараз, Валки перебувають у Люботинському повіті з центром у Люботині. Віталій Оноша стверджує, що їхнє місто має всі можливості, щоби бути центром. Він неодноразово наголошував на необхідності перегляду перспективного плану.

– По-перше, треба враховувати історичний контекст: у 1780 році Валкам надали статус міста, яке стало центром повіту; у 1923 році Валки стали районним центром Валківського району. Люботин отримав статус міста лише у 1938 році. Через Валки проходить важливе шляхове сполучення: автодорога Київ – Харків – Довжанський. У Люботині дорожня структура не настільки розгалужена, місто має доволі вузькі вулиці. До того ж Валки розташовуються майже в центрі, а Люботин – у північносхідній частині, ближче до Харкова, що створює незручності для інших поселень, – розповів Віталій Оноша.

У підсумку Микола Тітов наголосив, що найбільше на круглому столі підтримали пропозицію обласної робочої групи з варіантом у сім повітів. Його буде взято за основу до остаточного – альтернативного проекту, який подадуть на розгляд Міністерства розвитку громад та територій, але з трьома правками: Золочівський район буде віднесено не до Харківського, а до Люботинського повіту, Зміївський – до Чугуївського, а не до Харківського, а Великобурлуцький – до Куп’янського, а не до Чугуївського. Альтернативну модель презентувала наприкінці зустрічі експертка аналітичного центру громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ» Анна Гончар. 

За словами регіональної координаторки проекту «Підготовка та громадське обговорення обґрунтованої пропозиції нового районного (повітового) поділу всіх областей в рамках реформи місцевого самоврядування України» Тетяни Барановської, у грудні відбудуться ще одні збори з приводу нового районного поділу Харківщини. Остаточну експертну думку Харківської області врахують під час підготовки проекту закону щодо адміністративно-територіального устрою України, який розроблятимуть наприкінці 2019 – на початку 2020 року. 

Джерело: Слобідський край

­