Україна, Харківська область, Нововодолазький район, територія хутора Булахи, що не існує нині. Тут височить Курган Слави, під яким лежать останки 1200 солдатів і офіцерів 6-го гвардійського кавалерійського корпусу Червоної Армії, які загинули в боях 24 лютого 1943 р. під час Полтавської наступальної операції.
Імена більше половини з них – НЕВІДОМІ, а обставини загибелі – до кінця НЕ З’ЯСНОВЕНІ. Трагедія, що розігралася в околицях простого українського хутора, стала наслідком ланцюга прорахунків радянського командування, посиленою відсутністю відомостей про сили і плани ворога, а також і браком у кавалеристів танків, протитанкових засобів і боєприпасів. Їхнім противником виступили нові підрозділи танково-гренадерської дивізії СС «Мертва голова», які щойно вивантажилися в Краснограді і готові до виконання будь-якого поставленого завдання. Багато чого того дня від есесівців і не вимагалося: знищити в ході контратаки якнайбільше живої сили 69-ї армії Воронезького фронту, що настає. Удар німців був сильний. Відобразити й парирувати його так і не вдалося…
Автор ідеї: Василь Гордієнко
Автори: Валерій Вохмянін, Андрій Парамонов
Камера, монтаж: Олександр Ткаченко
Композитор: Борис Севастьянов
Фільм створений за фінансової підтримки ТОВ “Нововодолазький олійно-жировий комбінат” та ТМ “Жирнов'”