Проект з благодійної фотосесії під назвою «Код нації: відродження», започаткований волонтерською групою «Незламні» Нововодолазького молодіжного клубу «Джура» (керівник – учитель історії Сергій Тиндик), успішно реалізується в Нововодолазькій громаді. Як повідомили на сайті gromada.group весь зібраний з фотосесій в українських народних костюмах дохід піде на підтримку Збройних Сил України. Вишиванка – зброя захисту.
Як все починалося
Ініціатива зародилася в Нововодолазькій громаді, проте кількість людей, котрі бажають отримати якісні фотографії та водночас підтримати наших військових, не перестає зростати. Це дає надію на те, що подібні проекти могли б зацікавити інші громади.
Особливість проекту полягає у тому, що фотографії знімаються недалеко від дому учасників, в автентичних українських костюмах. При цьому зібрані кошти не йдуть на оплату послуг фотографів, а переказуються на потреби нашого війська.
Перші фотосесії в рамках проєкту «Код нації: відродження» стартували у Новій Водолазі в квітні 2023 року. Тоді вишиванка зібрала 36 245 гривень, які пішли на ремонт автомобілів та важливі закупівлі для війська.
Наступна зустріч проекту відбулася у травні в Знам’янці. Тут влаштували фотосесію в музеї села, у традиційній хаті-мазанці з красивим садом. Під яблунями було розміщено стіл із народними стравами та паляницями, що створило ідеальний фон для зйомки учасників проєкту.
Ці фотосесії стають не просто приводом для створення незабутніх знімків, а й нагодою активно сприяти військовому забезпеченню. Волонтерська група «Незламні» продовжує активно працювати над проєктом, планує нові зустрічі і вірить, що їх досвід і успіх надихне на подібні ініціативи в інших громадах України.
Вишиванка перемоги: змішуємо традиції та благодійність
Проект «Код нації: відродження» вже показав свою важливість, надавши місцевим громадам можливість висловити підтримку нашим захисникам і зберегти національні традиції в яскравих, живих фотографіях. Завдяки активному участі волонтерів і всієї громади, цей проект продовжує розвиватися і допомагає зміцнювати військовий та культурний потенціал України.
Підприємці громади, забезпечили відвідувачів музею безкоштовними чаєм, кавою та бутербродами. Волонтери також подбали про незабутній десерт, привезши у спекотний день морозиво.
Атмосфера затишку й гостинності в музейному коридорі панського будинку посилювалася травневим вітром, який легко розвівав рушники, розташовані між деревами. Тут відбувалися костюмовані сценки. Мами з доньками, здавалося, розвішували прану білизну, ретельно розглядаючи вишивку, створену зимовими вечорами при свічковому світлі. Це виглядало досить реалістично, особливо враховуючи сучасні реалії, коли через відсутність світла багато жінок та дівчат беруться за вишивку а деякі навіть створюють вишиванку
Емоції учасників проєкту
Інна Іванова, організаторка проєкту «Код нації: відродження», сама є знавцем вишивки і планує організувати власну світлицю в родинному домі, будівництво якого зупинилося через війну. Там вона планує виставити свою колекцію старовинних вишитих сорочок, побутові речі з минулого та керамічний посуд.
Завдяки розповіді директора музею історії села Знам’янка Сергія Ковратенка, Інна дізналася, що музейна територія раніше була місцем проведення локальних фестивалів. Фотосесія, організована з метою підтримки військових, стала для території дебютом. За два дні вдалося зібрати 73 200 гривень – значно більше, ніж під час квітневої зустрічі.
Валентина Антоненко, директор Сосонівської гімназії Нововодолазької громади, бере участь у благодійній акції вже вдруге. Під час першої фотосесії вона вибрала для себе традиційний головний убір українок – намітку, яка символізувала статки заміжньої жінки. Цей елемент одягу зав’язувався навколо голови поверх очіпка та часто був прикрашений пишним бантом. Цього разу, обрала для себе локацію з привабливою назвою «Буде тобі, враже, так як відьма скаже».
Оксана Лапко, вимушена переселенка та дружина військовослужбовця, взяла участь у фотосесії разом зі своєю молодшою донькою, Богданою. В їхньому родинному гардеробі вже є колекція сучасних вишитих сорочок, у тому числі і від її чоловіка та старшої доньки, студентки, яка навчається у Будапешті та Харкові одночасно. Проте Оксана зі своєю донькою вирішили вперше у житті взяти участь у фотосесії в старовинному вбранні, та ще й підтримати ЗСУ.
Для маленької Богдани підібрали сорочечку, вишиту в західноукраїнській традиції бісером з зображенням ірисів. Ці квіти колись гарно цвіли під вікнами їхнього дому, але через військові дії, сім’я була вимушена переселитися.
Фотосесія стала для Оксани своєрідним святом. Багато учасників, навіть не хотіли знімати національний одяг, адже він не тільки красивий, а й зручний. Навіть у спеку, в натуральній сорочці не жарко.
Вишиванка перемоги: змішуємо традиції та благодійність
Волонтери з Нової Водолаги зацікавлені у тому, щоб досвід повернення до історичних корінів, коду нації, закладеного в мові та вишивці, могли поширювати та продовжувати новими проектами й ініціативами інші громади. На День вишиванки вони планують провести благодійний ярмарок під назвою “Вишиванка перемоги”.
Волонтерська група “Незламні” молодіжного клубу “Джура”, члени куреня імені Івана Сірка, разом з місцевим будинком культури продовжують збір коштів на потреби ЗСУ. Цікаво, що слово “джура” у 16-18 століттях означало зброєносця у козацької старшини.
Якщо боротьба за збереження національної ідентичності триває століттями, то сорочка-вишиванка може бути сприйнята як символічна охоронна кольчуга або засіб захисту. Це символ непереможеності, витривалості та гордості нації, яка не втратила зв’язку зі своїми коріннями і продовжує відстоювати свої традиції, культуру та ідентичність.